-
На Львівщині, уперше в Україні, незряча дівчинка вчиться у звичайній середній школі. Уявіть собі світ, який можна відчути кінчиками пальців, світ, сповнений різноманітних звуків, світ, у якому панує лиш один, чорний колір, світ, який не можна побачити... Саме в такому світі й живе незряча другокласниця Ангеліна Неволько. Попри те що дівчинка не бачить, вона навчається у Великолюбінській загальноосвітній школі поряд зі звичайними дітьми. Це перший випадок в Україні, коли ні батьки, ні вчителі, ні дирекція школи не побоялися і таки наважилися допомогти дівчинці навчатися серед ровесників та друзів!
-
Львів – добрий тим, що тут трапляються чудеса. Кожен міщанин має трохи магії. Коли вони свої зусилля об’єднують – трапляються дива різних масштабів. ZIK зібрав кілька випадків такої львівської вуличної магії.
-
На "заньківчанській" сцені зібралися талановиті художники та музиканти, щоб зібрати гроші для важко хворої дівчини. Олександр Божик підписує свої диски. Вони заради Оксани підуть "з молотка" на благочинному аукціоні, які й інші лоти. До прикладу, від Богуцької.
-
За кілька років до «виходу в життя» старшокласників з інтернатів навчають, як шукати роботу, готувати їсти і... розпоряджатися майбутніми коштами. Чи можливо за рік–два навчити вихованця інтернату бути відповідальним за себе, визначати своє майбутнє, свідомо будувати дружні стосунки, не шукати «легкого хліба»? І то людину, за яку доти все робив персонал інтернату, а усміхнені «спонсори» раз по раз привозили пакунки з цукерками й путівки на закордонний відпочинок? Проте «Програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування «Впевнений старт», яку реалізує з 2010 року Міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині», розробила комплексну модель підтримки випускників у час їх виходу в самостійне життя. Вже третій рік, як у чотирьох «пілотних» місцевостях Київщини запроваджено персональні програми підтримки випускників інтернатів і клуби «Як стати успішним». А в травні організовується «підсумкова» таборівка. Основні кошти на втілення цих добрих задумів ідуть iз рахунку Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва, проте за останні роки і земляки стали збирати кошти для цієї реальної справи.
-
Аби піднятися до найбільшої вершини, кожному з нас необхідно здолати чимало перепон. Ця історія про тих, хто на своїй спортивній дорозі поборов суспільну думку, стереотипи та зневіру. Звичайнісінькі хлопці, вихованці Навчально-реабілітаційного центру “Джерело” майже рік опановували мистецтво карате. А наприкінці здивували усіх виступом на чемпіонаті України.
-
Півроку тому це відео сколихнуло всю Україну. Відео-реєстратор зафіксував авто, яке на великій швидкості неслось по одній з доріг Севастополя. За кілька секунд водій не впорається з керуванням та зіб'є двох дітей. Травми від удару були б смертельними, якби не Павло Бондарев. Він своїм тілом захистив хлопчика та дівчинку.
-
На Львівщині щороку майже півсотні дітей, які мають невиліковні хвороби, потребують паліативної опіки. Опікуватися немічними і невиліковно хворими людьми – це величезний прояв милосердя та щоденна важка праця. Яка це нелегка справа, розуміють лише ті, хто бачив страждання близьких і карався через власне безсилля урятувати або хоча б полегшити муки найдорожчих людей. Найважче батькам, на очах яких згасає життя дітей…
-
Івано-Франківськ – В ефірі Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» провели телемарафон «Жити і вірити» – для збору коштів на створення першого в Україні дитячого хоспісного відділення. Сюжети про невиліковно хворих чергувалися з міркуваннями фахівців і просто небайдужих людей про милосердя, проблеми хоспісної і паліативної допомоги, перспективи створення на Прикарпатті хоспісних відділень при районних лікарнях, виїзного консультативного відділення «Хоспіс вдома». Водночас хотіли ознайомити якомога більше людей із так званою «милосердною медициною».
-
Львів’янка Віра Ремажевська самотужки створила єдиний в Україні навчально-реабілітаційний центр “Левеня” для дітей із вадами зору. Щороку в ньому допомагають понад тисячі слабозорих, сліпих та сліпоглухих.
-
Незадоволена офіційною освітою молодь створює неформальні вуличні університети та робить акцент на самоосвіті В Україні стрімко набувають популярності вуличні університети. Активній молоді недостатньо тих знань, які їм дає офіційна освіта, тож вони шукають додаткові джерела корисної інформації «з перших рук». Фахівці пояснюють: в суспільстві зростає запит на практичні знання та якісну освіту — і це позитивна тенденція. Не менш позитивним є й те, що молодь самоорганізовується та самостійно створює всі умови для інтелектуального збагачення та розвитку. І в цьому Україна — не унікальна: в усьому світі можна спостерігати підвищений інтерес до неформальної освіти як опозиційної чи додаткової до офіційної.
