Наталка Кушлик розповіла, що рішення створити прийомну сім’ю було спонтанним: «Це швидше ініціатива старшої дочки Вероніки. Вона сама вирішила, що Віка має залишитися в нас». Дитина певний час перебувала в сім’ї Наталі Кушлик, після чого вона просто вже не змогла віддати Віку. Тому і вирішили створити прийомну сім’ю.
Віка живе в прийомній сім’ї вже третій рік. Цього року, коли їй виповнилось шість, вона пішла в перший клас. «Стосунки між дівчатками теплі вони як рідні сестри можуть гуляти разом, сваритися, миритися», - усміхається прийомна мати.
«Спочатку у нас були як фінансові, так і психологічні проблеми. Складним був період адаптації, коли Вікторії треба було звикнути до нової сім’ї, до нормального життя врешті-решт. Ми відвідували психолога. Але ці труднощі ніщо порівняно з родинним теплом і щастям дитини», - наголошує прийомна мати.
Наталя Кушлик працює інспектором в газовій службі. Бюджет сім’ї в середньому становить 2,5 тисячі гривень. Зарплата Наталі 1200 гривен, решта – державна допомога на утримання дитини, що виховується в прийомній сім’ї. «В таку суму ми мусимо вкладатися. Звісно, хотілося щоб ми могли більше дозволити для Віки, але виходимо з того, що є». Відпочивають дівчатка теж нормально. Влітку сім’я їздила в Карпати, на море.
Сестри розповідають, що їм надзвичайно цікаво разом. Вони вчать уроки, ходять гуляти, відвідують танцювальний гурток. Вероніка, якій вже 14, допомагає молодшій сестрі з уроками. «Звісно і без сварок у нас не обходиться, з ким не буває», - знизує плечима старша.
Що буде після того як Віка досягне повноліття, прийомна мати ще не знає. За словами Наталі, в такому віці діти самі вирішують чи залишаться вони з прийомними батьками чи ні. «Але я сумніваюся, що Віка піде від нас, ми її нікому не віддамо».
«Я не маю нічого проти біологічних батьків, - наголошує Наталка, - Вікторія знає, що у неї є біологічна мама - ми цього не приховуємо. Але не думаю, що ця дитина потрібна біологічній матері. Не розумію, навіщо такі батьки взагалі народжують дітей. Щоб потім їх покинути?»
Всім батькам Наталка Кушлик радить не вагатися і створювати прийомні сім’ї. «У нашій державі є багато дітей, які потребують материнської ласки. Ви можете півроку витратити на оформлення документів, та врятуєте дитину. Тому не марнуйте час на роздуми, дійте: потрібно забирати дітей в сім’ю».
Що таке прийомна сім’я?
Отже, якщо ви вирішили створити прийомну сім’ю. По-перше, варто знати чим саме відрізняється такий тип опікунства від звичайного усиновлення.
За словами начальника відділу у справах сім’ї та молоді Львівської міської ради Тараса Гурея, усиновлена дитина повністю прирівнюється до фізіологічної дитини батьків, держава не втручається в процес її виховання та утримання. «За усиновлених дітей відповідають безпосередньо батьки. А за дитину в прийомній сім’ї відповідальність несе держава. Прийомна сім’я чи дитячий будинок сімейного типу відіграють роль вихователя інтернату. Держава відповідає за її утримання, стан здоров’я, здійснює контроль через соціальних працівники за ходом проживання та виховання цієї дитини», - наголошує Тарас Гурей.
Він сам особисто взяв під опіку першу прийомною сім’ю Наталії Кушлик. Спочатку було дуже важко через ускладнений процес контролю з боку держави. «Доводилось навіть чеки щомісяця здавати про купівлю одягу, їжі для дитини. Зараз, на щастя, контроль здійснюються опосередковано. Тобто щороку ми збираємо інформацію від вчителів, педіатра, центру соціальних служб, які коротко пишуть характеристику про стан дитини. Цю інформацію ми надаємо інстанціям, які вище. Наталя – жінка з розумінням. Вона мужньо долала всі ці перешкоди, побудувала нормальні відносини з центром соціальних служб», - розповів Тарас Гурей.
Він також наголосив, що дітей в прийомні в сім’ї віддають, коли вони вже сформовані як особистість, на жаль, часто у негативному значенні. Тому неодноразово трапляються випадки, коли доводиться звертатися до психіатра, займатися психокорекцією.
Тарас Гурей каже, що служба у справах дітей має функцію організаційно-контрольну. «Ми здійснюємо підготовку усіх документів, збираємо опосередковану інформацію про те, як функціонує прийомна сім’я. Процес виготовлення документації для створення прийомної родини займе півроку».
Як створити прийомну сім’ю?
Як розповіла головний спеціаліст Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ірина Тріль, не кожна подружня пара і одинока людина може створити прийомну сім’ю: «Є вимоги, які ми пояснюємо на першому етапі людям, які звертаються до центру».
Перш за все, майбутнім прийомним батькам треба знати, що така форма опіки не лише сімейна, а й державна. Тобто виховання і проживання дітей здійснюється під контролем держави.
Майбутня прийомна сім’я має бути забезпечена житловою площею, - наголошує Ірина Тріль. «Коли приходять люди, котрим самим тісно, вони не зможуть створити прийомну сім’ю навіть, якщо дуже хочуть. Прийомні батьки мусять забезпечити необхідні умови для проживання: дитина мусить мати свій простір. Якщо не окрему кімнату, то хоча б достатньо місця, де у неї буде своя територія».
Друга вимога – це матеріальне забезпечення. Малозабезпечена сім’я теж не може стати прийомною. Люди повинні надати документи про сукупний дохід, який не повинен бути меншим від двох прожиткових мінімумів.
Також треба надати основні документи: паспорт, свідоцтво про шлюб, якщо майбутні батьки одружені і довідку про стан здоров’я.
Люди, яким стан здоров’я не дозволяє піклуватись про дітей, створити прийомну сім’ю не можуть. Вони повинні пройти обстеження у психіатра, нарколога, загальну медичну комісію, здати аналізи на ВІЛ.
Не можуть стати прийомними батьками люди, які є соціально агресивні, мали конфлікти з законом, кримінальне минуле. Також прийомні батьки мають вікове обмеження: дитина має досягнути повноліття до того як вони вийдуть на пенсію.
Ірина Тріль наголошує, що окрім необхідних документів які підтверджують усі вимоги згідно законодавства, людина ще повинна усвідомлювати, на що вона зважується, створюючи прийомну родину. З усіх бажаючих, лише 10% створюють реальні сім’ї.
Після «паперових» перевірок соціальні працівники вивчають умови проживання потенційної прийомної сім’ї. І лише тоді кандидати в прийомні батьки проходять навчання. В соціальній службі майбутніх прийомних батьків навчають основ педагогіки, підліткової фізіології та основ психології. Заняття в загальному тривають 32 академічні години. «Особливо підтримки потребують сім’ї, які не мали дітей. Потім потенційним прийомним батькам шукають дитинку. Це своєрідний процес взаємовідбору», - наголошує Ірина Тріль.
Коли вже створено прийомну родину, соціальна служба здійснює соціальний супровід. За словами Ірини Тріль, соціальний супровід – це своєрідна форма контролю, але, в першу чергу, це – підтримка прийомної сім’ї. «Люди беруть на виховання дітей, які вже мають своє складне минуле. Для того щоб відбулась адаптація, потрібно їх підтримати і допомогти особливо на початку. Коли сім’я функціонує довго і знайдено порозуміння, тоді не обов’язково щодня чи щотижня приходити. Але час від часу, раз на кілька місяців треба». Головний спеціаліст також наголосила, що контакти це не тільки візит до дому. Це спілкування і з родичами прийомної сім’ї.
Уже новостворені прийомні сім’ї регулярно зустрічаються в Центрі, проводять зустрічі і виїзні семінари, діляться враженнями, обговорюють проблеми. Це своєрідні групи взаємопідтримки. Батьки та діти контактують між собою.
Довідка ЗІКу.
Станом на сьогодні у Львові створено 7 прийомних сімей і один будинок сімейного типу.
За словами начальника відділу у справах сім’ї та молоді Львівської міської ради Тараса Гурея , за останні два роки люди звертаються частіше з проханням усиновити дитину.
У 2006 році у Львові всиновили 56 дітей, у 2007 – 64. До цього всиновлювали не більше 30 дітей. Тобто показники збільшилися вдвічі за останні три роки.
Найчастіше всиновлюють дітей до 1 року. У прийомну сім’ю зазвичай віддають дітей віком від 5до 10 років.