Мови

 

Всеправославний собор – марні сподівання чи найближча реальність?

2013-10-11 15:00

Співдоповідачами виступили колеги автора – кандидат філософських наук Костянтин Сігов та отець Михайло Демид. Модератором – працівник Інституту Екуменічних Студій Тарас Дмитрик.

Костянтин Борисович порівняв територіальну дистанцію між Львовом та Парижем з місією по зближенню між конфесіями. Пан Сігов звернув увагу на хворобу теоретизму й саме в ній побачив проблему того, що Всеправославний Собор досі не відбувся. Критичне зауваження торкнулося пропозиції Антуана Аржаковського щодо створення комісії по підготовці Собору. Але згодом сам автор роз’яснив даний аспект – комісія буде не бюрократичною та відкритою для всіх хто вболіває за майбутнє екуменізму.

«Розмовляйте однією мовою, не різними», - цю цитату папи Франциска доповідач використав дуже влучно, аби окреслити наріжну проблему сучасного стану в діалозі між Православною церквою та іншими конфесіями. На завершення свого виступу, Костянтин Борисович висловив сподівання, що позитивні зрушення у піднятій темі будуть відбуватися за допомогою сфери освіти. Тут був вказаний й український момент – християнська етика на наших теренах у середніх навчальних закладах була впроваджена найраніше і найглибше. 

Отець Демид наголосив, що розділ, який найбільше його вразив був про розуміння авторитету в Православній Церкві. Влучною думкою була сентенція про те, що людей ділять різні духовні досвіди, а не паркани, тому потрібно найплідніше працювати саме в цій сфері.

Сам автор докладно розповів чому саме зацікавився даною тематикою та повідав початки своєї діяльності. Професор Аржаковський закликав до відвертості у боротьбі з проблемами роз’єднання. «Зараз важливо ангажуватися й говорити про себе, адже це стосується нас». В підтвердження вказав на те, що використав у книзі особистий досвід. Адже сам Антуан Аржаковський православний, а його дружина – католичка. Отже він як ніхто інший глибоко розуміє як будується єдність в різноманітті.

Одним з найцікавіших коментарів від слухачів був такий: «Люби ближнього як самого себе. Ця заповідь має бути найважливішою. Тоді не буде жодних катастроф та непорозумінь. Чи не так?» На що автор відповів досить художньо, порівнявши три основні світові релігії з днями тижня й відповідно почуттями: іслам – п’ятниця – віра, іудаїзм – субота – надія, а християнство – неділя – любов. Ілюструючи цим те, що сенс християнства полягає у найтеплішому ставленні до ближнього, й безумовно погодився з коментатором – дану заповідь потрібно виконувати в першу чергу.

Після презентації слухачі мали нагоду придбати книгу й неформально поспілкуватися з її автором. Пролунали надії на аналогічну зустріч через кілька років та на те, що Всеправославний Собор в найближчий час таки відбудеться.

Прес-центр ЕСТ