Вказаний фактор дещо вплинув на кількість учасників конференції. Та жваві дискусії під час зустрічей підтвердили, що тема була вибрана вдало, адже вона «спонукала» учасників конференції дивитися на богослов’я в своєрідному новому дискурсі.

Найперше питання: чому богослов'я, а саме наукове чи академічне богослов’я? Що воно таке і для чого воно потрібне сьогодні, для чого вкладати засоби і час в його існування?

Богослов’я – це мова Церкви, це проповідь Доброї Новини. Через богослов’я Церква виражає свою віру і надію в спасіння, яке здійснюється через Ісуса Христа. У цій проповіді є живе переконання і досвід, що спасіння, яке звершив Божий Син, вказує людині вихід, приносить визволення, пропонує нові перспективи. Тому богослов’я, як пояснення таємниці спасіння і любові Бога до людини, повинно бути зверненням Церкви до людини.

Таке звернення повинне бути відкритим, тобто не вміщеним лишень в одну сферу, скажімо церковно-літургійну, чи суто академічну. Тоді воно буде відірване від життя, стане не автентичним. Замкненість богослов’я у собі раніше чи пізніше призведе до його вимирання, а тому богословські школи чи богословські системи, які будуть самодостатні, не діалогічні, на протязі часу обов’язково «виродяться», не принесуть конкретного плоду.

Богослов’я повинне бути відкритим і всеохоплюючим, оскільки воно говорить про таємницю Бога і людини, суспільства. Богослов’я може і повинне йти «в народ», в університети, громадські організації… Воно здатне змінювати середовище, воно може стати гірчичним зерном, про яке згадував наш Спаситель.

Інша справа – яку мову використовувати в університеті, в суспільстві… Мова повинна бути зрозумілою для сучасного слухача, тобто якщо ми йдемо в університет, ми мусимо використовувати наукову методологію, академічні стандарти, щоб нас зрозуміли. Якщо ми прийдемо в університет і станемо апологетично звинувачувати усіх у грісі, нас не тільки не зрозуміють, але і покажуть на вихід. Євангельський підхід: будьте прості як голубки, але хитрі як змії – може бути застосований у цій ситуації.

Навіщо богослов'я вивчати як академічну дисципліну?

Церква може і повинна свідчити свою віру також і в університеті: присутність серед академічного штату добрих і освічених християн аж ніяк не вплине погано на цей заклад. Також академічні дисципліни, на які зможуть вписуватися студенти, можуть закласти певні «нормальні» християнські цінності для молодого покоління. Звичайно, завданням Церков є співпраця у створенні кафедр богослов’я, які би не конкурували між собою, а змогли співіснувати та співтворити добру і моральну академічну атмосферу

Яка користь науки від богослов’я в університеті?

Багаторічний досвід Церкви міг би допомогти багатьом науковим дисциплінам запропонувати нові і практичні підходи до висвітлення певних проблем. Зокрема прямо скористатися з християнської спадщини могли би такі дисципліни: філософія, психологія, соціологія, історія, економіка та інші…

Тобто використання зрозумілого і обґрунтованого християнського дискурсу в академічному богослов’ї змогло би принести взаємну користь як для богослов’я (стимул до росту, пошуку нової мови, спілкування), так і для «світських» дисциплін (нові ідеї, практичний досвід).

Чому постсекулярна епоха?

Поняття секулярна епоха почали вживати деякі автори для окреслення сучасного періоду, переважно початок другої половини ХХ-го століття. В цей час дискурс про християнство або релігію взагалі, у загальноєвропейському політичному чи громадському житті, почали відсувати вбік, у приватну сферу. Деякі філософи передбачали навіть його повний занепад на протязі кількох наступних років.

В цей час і постали дискусії про заборону хрестів у школах, носіння релігійної атрибутики у громадських місцях і т.д.. Оскільки християнство чи інші релігії все таки і далі продовжили своє існування, то постсекулярна епоха характеризується певним поверненням громадськості чи науковців до релігійних питань.

Повертаючись до богослов’я, ця епоха є знаковою для нього, адже є новий шанс вплинути на суспільство, вказати на основні цінності, орієнтири. Однак ця мова не повинна бути диктаторською, зверхньою, «досекулярною». Мова богослов'я повинна бути екуменічною, автентичною, сучасною, в той же час глибоко закоріненою в багатовіковий досвід Церкви.

І на завершення: євангельський заклик Христа «ідіть і проповідуйте Євангеліє по цілому світі» стосується кожного християнина. Реєвангелізація академічної і наукової сфери може бути завданням для богословів сьогодні. Досягнути цю мету ми зможемо лише об'єднаними і злагодженими діями, розуміючи своє спільне завдання і відкладаючи вбік свої амбіції.

о. Роман Фігас

Довідка:

Нагадаємо, що міжнародна конференція «Академічне богослов’я в постсекулярну епоху» відбулася 10-11 листопада 2011 у Львові. Організатором заходу виступив Інститут екуменічних студій Українського католицького університету спільно із Біблійно-богословським інститутом св. ап. Андрія (Москва) за підтримки Місіонерської допомогової організації "Kerk in Actie" (Нідерланди).