Ця ікона написана на замовлення парафії Святого Апостола Андрія Первозваного Донецько-Харківського Екзархату Української Греко-Католицької Церкви для майбутнього Марійського Духовного Центру Фатімської Богородиці на Донеччині. Ікона створена на подобу однойменного образу, що зберігається у місті Пушкін Ленінградської області (Росія) у Римо-Католицькому храмі. Ідея написання такої ікони виникла як заклик до єдності християн через вшанування Пресвятої Діви у світлі Її Фатімських пророцтв. Цю ідею та саму композицію ікони поблагословила ще за свого життя сестра Люсія, одна із фатімських дівчаток, останній свідок об’явлень Богородиці у Фатімі.
Цієї іконою, за задумом парафіян Донецька, Пресвята Богородиця особливим чином поблагословить Україну та її народ, бо написана ікона, як сказано у повідомлення, «задля єдності братів та сестер Східного та Західного обрядів Вселенської Церкви, єдності всіх християн України через вшанування Пресвятої Богородиці у світлі Її Фатімських пророцтв, єдності всього народу України через навернення до Господа Бога у покаянні та виправленні свого життя на основі заповідей Господніх».
Засновники Центру бажають, щоби цю ікону поблагословив Папа і через неї передав Україні своє Апостольське благословення. Ініціатори написання ікони мають намір пронести цю ікону місцями найвідоміших та шанованих Церквою об’явлень Богородиці: Назарет, Вифлеєм, Єрусалим, Ченстохову, Лурд, Фатіму, Лорето, Влахерн. Ця святиня повинна отримати свій постійний притулок в особливому Марійському духовному центрі на Її честь на Донеччині. У цьому Центрі кожного дня має звершуватися Свята Євхаристія у двох обрядах – східному та західному – «на знак єдності, на знак Божої любові до всіх вірних, на знак особливої прихильності Богородиці до України».