В наш час християни у світі святкують Велике свято Пасхи у різні дати, що є очевидним знаком поділів, які розривають християнські конфесії. 4 квітня 2010 року і 24 квітня 2011 року свято Пасхи у конфесійних календарях випадково збігається. Особи, які підписали цей текст, закликають християн усіх конфесій використати цей період, щоб підготуватися до того, щоб спільно святкувати свято Пасхи 8 квітня 2012 року, у день, який відповідає правилу та способу обчислення, що були предметом консенсусу, досягнутого Католицькою, Протестантськими та Православними Церквами у 1997 році.
Перевагою цього способу обчислення, яка була визнана усіма, є оновлення правила, встановленого Першим Вселенським Нікейським собором.
*******
У перших століттях християнської ери існувала незгода стосовно дати Пасхи. Проблема була владнана на Вселенському соборі у Нікеї у 325 році, який встановив правило, згідно з яким Пасху слід було святкувати у неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Цей принцип дозволив зберегти зв’язок між Святим Письмом та святом Пасхи, оскільки Собор визнав, що святкування Воскресіння не повинно бути фактором поділу християн. Однак, цей консенсус був порушений, коли папа Григорій ХІІІ, свідомий неточності способу юліанського астрономічного обчислення, який ще тоді діяв, здійснив реформу календаря у 1582 році. Більшість православних християн вирішили залишитися вірними юліанському календарю. Сьогодні ж усі Церкви визнають, що існують неточності в обох способах обчислення.
Під час конференції в Алеппо у Сирії, яка відбувалася з 5 по 10 березня 1997 року, представники великих християнських традицій подали пропозицію, яка дозволяє встановити спільну дату, прийнятну для усього християнського світу. Згідно з цим проектом, Церкви продовжували б дотримуватися принципу Нікейського собору в обчисленні дати Пасхи, але опираючись на найточніші сучасні астрономічні дані та беручи за основу Єрусалимський меридіан, місце смерті та воскресіння Ісуса Христа.
На конференції в Алеппо, яку приймала Сирійська Православна Церква, були представлені Англіканські Церкви, Вірменська Православна Церква, Православний Православна Церква (Константинопольський патріархат), Євангельські Церкви Близького Сходу, Греко-Православна Церква (Патріархат Антіохії та всього Сходу), Світова Лютеранська Федерація, Рада Церков Близького Сходу, Старокатолицькі Церкви Утрехтської унії, Російська Православна Церква (Московський патріархат), Римо-Католицька Церква (Папська рада для сприяння християнській єдності), Адвентисти сьомого дня та Всесвітня Рада Церков. Хоча астрономічне обчислення Нікейського правила є більш точним у григоріанському календарі, ніж у давньому юліанському календарі, Римо-Католицька та Протестантські Церкви в Алеппо зробили крок назустріч Православним Церквам, погодившись встановити дату Пасхи згідно з космічним календарем, а не маючи фіксованої дати, як це було запропоновано Святим Престолом до міжправославної зустрічі у Шамбезі у липні 1977 року. На цій всеправославній зустрічі у Шамбезі насправді було пригадано, що символ весняного рівнодення є символом першого дня творення, моменту поділу дня і ночі та проголошення перемоги світла над темрявою. Символ повного місяця (що раніше відповідав юдейській пасці) є символом четвертого дня творення, моменту створення двох світил та передвістя перемоги світла над темрявою. Нарешті, символ першої неділі після повного місяця весняного рівнодення нагадує воскресіння Христа, єдину та остаточну перемогу в людській історії життя над смертю, що веде до безконечного восьмого дня творіння. Згідно з цим правилом свято Пасхи завжди святкується відповідно до Нікейського правила після юдейського свята Пасхи (згідно зі старим юдейським календарем, який у божественно-людському союзі поєднував перехід через Червоне море з четвертим днем Творення).
Святкування Пасхи згідно з Алепським правилом дозволяє, отже, усім християнам віднайти послання отців Нікейського Вселенського собору, а саме, що в день воскресіння уся земля є освітлена – одна півкуля отримує усе світло сонця, а друга півкуля отримує усе світло місяця. Учасники зустрічі в Алеппо, представники головних гілок християнських Церков, сформулювали другу рекомендацію, яка полягала у тому, щоб відкрити період досліджень та розмірковувань навколо цього консенсусу, щоб спростити його прийняття.
Учасники екуменічного семінару у Львові (квітень 2009 року), організованого Інститутом екуменічних студій Українського Католицького Університету, які представляли усі християнські Церкви міста (Православні, Католицькі та Протестантські), а також представники Папської ради для сприяння християнській єдності та Всесвітньої Ради Церков у позитивний спосіб розглянули консенсус, досягнутий в Алеппо. Вони також сформулювали бажання, щоб 2010 та 2011 роки, коли дати Пасхи співпадатимуть внаслідок збігу календарів, були періодами підготовки до спільного святкування Пасхи 8 квітня 2012 року, у день, який в астрономічному плані відповідатиме Нікейському правилу.
Під час прес-конференції, яка була організована після семінару, учасники семінару пояснили, що підтвердження Православними Церквами консенсусу у Шамбезі 1977 року (повтореного дособорною конференцією на Священному Православному Синоді у 1982 році) уможливило б таку перспективу. Одночасно християни цілого світу можуть об’єднати свою молитву і свої зусилля, щоб цей період 2010-2011 років став підготовкою до спільного святкування Пасхи, щоб 8 квітня 2012 року скрізь, де християни знайдуть консенсус та отримають благословення від своїх єпископів, або вищої церковної влади, відзначали разом світлий празник Воскресіння Христового.
Підписи (Прізвище, ім’я, електронна адреса), яким передує напис: «Я підтримую заклик до святкування в один день згідно з правилом, визначеним консенсусом в Алеппо, 8 квітня 2012 року свята Пасхи скрізь, де християни отримають благословення єпископів, або вищої церковної влади» слід надсилати на адресу Інституту екуменічних студій (УКУ) Львова: ies.ucu@gmail.com