Інститут екуменічних студій

Інститут Екуменічних Студій
Українського Католицького Університету

Український Католицький Університет
 Початок / УКРАЇНА / Експерти від релігії, державні мужі та представники релігійних організацій мають багато питань для спільного розгляду:  YKR   ENG   FR 
• Українська міжцерковна рада закликає Ющенка розробити механізми взаємодії Церкви і держави
• Відбулося засідання Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій
• На Львівщині відбулася перша в Україні міжнародна міжцерковна Акція пам'яті
• Християнські конфесії об'єдналися за християнські цінності у школі
• Представники Церков та громадськості обговорили питання релігійного навчання молоді в Україні
• Завершився Третій Форум богословів Центральної і Східної Європи
• У Херсоні говорили про роль християнства у служіння дітям-сиротам та бепритульним дітям
• Християни України об’єднались в молитві за єдність
• На Софійському майдані спільно молилися вірні РКЦ, УГКЦ, УПЦ КП і УАПЦ
• Екуменічне святкування у лютеранському храмі св. Катерини
• Україна вшанувала пам’ять жертв Голодомору і політичних репресій
• Тему співпраці Церкви і ЗМІ обговорили в Одесі
• Відбулася зустріч керівників християнських Церков України
• Глава УГКЦ про єдність між Церквами
• В Одесі проходить тиждень молитви за єдність християн
• ХХІІ Міжнародний конгрес родини відбудеться в Україні
• Маріупольські римо-католики і протестанти молилися за єдність усіх християн
• Київ готується до першого міжнародного фестивалю християнської книги
• Українські Церкви утворять „Центр християнської співпраці”
• Учасники ХХІІ Міжнародного конгресу родини закликали допомагати сім'ї сповнити свою місію у суспільстві
• Експерти від релігії, державні мужі та представники релігійних організацій мають багато питань для спільного розгляду
• Українські, єврейські та польські студенти роблять перші кроки у міжнаціональному та міжконфесійному діалозі
• Відбудеться спільна проща українського і польського духовенства до Майданеку
• У Києві обговорили проблеми духовної та світської освіти
• В Острозі відбулася наукова конференція „Острозька Біблія в контексті європейської культури”
• Церкви в Україні готові співпрацювати у сфері соціального служіння
• Церкви України візьмуть участь у Тижні молитов за єдність християн
• Союз української молоді Мурмана закликає українців всього світу взяти участь в акції «Молитва за Україну»
• У Львові розпочав роботу міжнародний колоквіум "Екуменізм, міжрелігійні діалоги і фундаменталізми"
• Учасники міжнародної конференції обговорили проблеми міжрелігійного діалогу та фундаменталізму
• „Духовний Майдан” об’єднав у молитві представників різних конфесій України
• У Львові почав функціонувати екуменічний проект «Оранта»
• Відбувся православно-католицький семінар на честь сорокаріччя зустрічі Вселенського Патріарха Афінагора та Папи Римського Павла VI
• Відомий богослов РПЦ назвав місіонерство «швидкою допомогою» для суспільства
• VII щорічна конференція «Успенські читання»
• Члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій наголосили на важливості вшанування жертв Голодомору в Україні
• Президент Папської Ради сприяння єдності християн, кардинал Вальтер Каспер, у Києві
• «Підручник з духовного екуменізму» Кардинала Каспера презентовано у Києві
• У Києві відкрився Центр міжконфесійного діалогу
• В Україні розпочався Тиждень молитов за єдність християн
• У Києві молилися за єдність християн-військовослужбовців
• ЗВЕРНЕННЯ
• У Тернополі розпочала роботу виставка “Витоки толерантності
• Церква повинна виховати „непідкупного патріота”, тримати баланс у межах трьох сил — суспільство-Церква-держава — та активно реагувати на соціальну несправедливість
• Капелани в’язничного служіння проходять фаховий вишкіл
• Українська Міжцерковна Рада затвердила новий статут міжцерковних відносин
• У Львові зібралися представники спільнот "Лярш" та "Віра і Світло" з понад 30 країн світу
• Представників різних конфесій об’єднала боротьба з епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні
• Українці зустріли Великдень за східною традицією
• В Івано-Франківську започаткували фестиваль християнської музики
• Віруючі сходу і заходу України об'єдналися для захисту християнських цінностей
• Україна – лабораторія екуменізму
• Дні українсько-польського єднання відкрила молитва священнослужителів різних конфесій з України та Польщі
• У Кам’янці-Подільському представники 13 церков створили «живе Євангеліє»
• Традиційні та протестантські Церкви України провели міжконфесійний семінар для капеланів в’язничного служіння
• Під патронатом Глави УГКЦ у Києві розпочинає роботу Суспільний тиждень
• Українське біблійне товариство презентує новий добродійний проект

Експерти від релігії, державні мужі та представники релігійних організацій мають багато питань для спільного розгляду

23.05.2006,

КИЇВ — Понад сто представників релігійних організацій та органів влади, політиків, науковців і журналістів з 8 країн світу взяли участь у ювілейній Десятій міжнародній науково-практичній конференції „Взаємини держави та релігійних організацій: правові і політичні аспекти”, яка проходила 18-20 травня в Києві. В центрі особливої уваги опинилися правові відносини держави і релігійних організацій, їх удосконалення.

Заступник міністра юстиції України Лідія Горбунова розповіла про проект нового закону про свободу совісті, праця над яким ще триває в Мінюсті. До його підготовки залучені представники релігійних та громадських організацій. Як зауважила заступник міністра юстиції, в новому законі передбачаються положення про часткове або повне фінансування державою соціально-важливих проектів релігійних організацій, право Церков на заснування загальноосвітніх навчальних закладів, право на викладання релігійно-етичних предметів, пільги на комунальні та орендні оплати тощо. В ньому не буде положення про примусове почергове використання храмів, яке спричинило численні міжконфесійні конфлікти.

Серед інших положень нового законопроекту особливо спірним залишається питання про надання Церкві, як релігійній інституції, статусу юридичної особи. Нинішнє законодавство передбачає надання такого статусу релігійним громадам, центрам, монастирям, духовним навчальним закладам.

Найактивніше положення про юридичний статус Церкви як інституції відстоює Українська Православна Церква (в єдності з Московським Патріархатом). Проти цього статусу виступає низка інших великих конфесій. Зокрема, представники Української Православної Церкви Київського Патріархату категорично проти такої юридичної зміни через те, що вона закріпить за Церквою все її майно, відібравши його у громад. Тому в разі переходу громад з однієї конфесії в іншу, Церква втратить свій храм та інше майно, нею ж збудовані чи придбані.

Як зазначив на конференції прес-секретар Патріархії УПЦ КП о. Євстратій (Зоря), запровадження статусу юридичної особи для Церкви може створити небезпеку судових позовів проти Церков через дії її представників, що може обернутися значними юридичними та майновими небезпеками. Крім того, він вважає, що переданням у власність Церкви майна громад є порушенням прав громадян.

Більшість виступаючих говорили про необхідність змін у законодавстві України, проте часто висловлювалися побоювання, що нова Верховна Рада, діючи згідно зі своїми вузько партійними інтересами та лобістськими зацікавленнями, може суттєво змінити у гіршу сторону розроблений у Мін’юсті новий законопроект. Тому, за словами Анатолія Колодного, завідувача Відділом релігієзнавства Інституту філософії НАН України, для релігійних організацій може виявитися кращим старий закон, ніж прийнятий сьогоднішнім складом ВРУ.

Директор Інституту релігійної свободи Олександр Заєць зазначив, що необхідно враховувати сучасні політичні обставини в українському парламенті і не ставити хороший проект під перманентний удар міжпартійних розборок у ньому. Він нагадав, що минулий склад ВРУ дуже чутливо ставився до релігійних питань, але суто вибірково — депутати захищали ті конфесійні інтереси, які їм вигідно. В той же час, як зазначили також інші учасники конференції, парламентарі не сприймали серйозно важливі для всіх релігійних організацій питання, зокрема, подвійної реєстрації релігійних організацій.

Головний спеціаліст відділу законопроектування з питань конституційного законодавства та державного будівництва Департаменту конституційного та адміністративного права Міністерства юстиції України Микола Клижка зауважив, що Україна має перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи певні зобов’язанні, зокрема, у сфері релігійного законодавства. Проте певні вимоги ПАРЕ заходять в суперечність з побажаннями Церков, наприклад, у сфері юридичного статусу для релігійних інституцій та зменшення кількості осіб, які реєструють релігійну громаду, до трьох, замість існуючих десяти.

Поруч з правовим підносилося питання прийняття концепції державно-конфесійних відносин, перегляду конституційних норм про відокремлення держави від Церкви і Церкви від держави, які були дослівно продубльовані в українській Конституції з більшовицького декрету 1918 року. Релігійні діячі наголошували, що стосунки між державою і релорганізаціями мають бути партнерськими.

Другим за кількістю згадувань було питання введення у шкільну програму предметів релігійної етики. Було повідомлено про зустріч з цього питання, яка відбулася 18 травня у Секретаріаті Президента, на якій було досягнуто певних порозумінь, прийнятних для різних сторін. І якщо представники християнських Церков загалом підтримують впровадження цього предмету і є практично одностайними у підході, то представники інших релігій, політики, релігієзнавці висловлюють значні зауваження. Зокрема, вони апелюють до статті Конституції України, яка говорить про відділення школи від Церкви. Для багатьох особливо дивно було чути про радикально секулярний підхід до справи працівника Комітету ВРУ з питань духовності та культури. Натомість, релігійні діячі наголошували, що предмет „Християнська етика” не передбачає катехизації, але дуже потрібен для виховання в дітей морально-етичних норм та релігійної толерантності. Тобто, він у першу чергу потрібен державі та суспільству.

Представники релігійних організацій згадали про проблеми, які їх хвилюють. Зокрема, про долю Державного комітету у справах релігій, про проблеми з виділенням земельних ділянок, поверненням і передачею майна, соціальним служінням. Було звернено увагу на особливу важливість висвітлення всіх цих та інших проблем у ЗМІ, співпраці релігійних організацій із мас-медіа.

У конференції взяло участь доволі численне іноземне представництво. Гості представили стан релігійної свободи та державно-конфесійних відносин у США, Росії, європейських державах. Для українських учасників особливий інтерес викликали доповіді російських правозахисників та державних чиновників про стан справ у цій країні.

На конференції було представлено спецвипуск журналу „Релігійна панорама” і наступний номер щорічника „Релігійної свободи”.

www.risu.org.ua