14 лютого в актовій залі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького відбулася зустріч студентів і викладачів університету з президентом Інституту екуменічних студій УКУ, багаторічним особистим секретарем патріарха Йосифа Сліпого  отцем-доктором Іваном Дацьком.

Зустріч розпочалась з виступу народної хорової капелли студентів «Ватра» під керівництвом завідувачки ВСКРУ Тетяни Купчак. У виконанні співаків прозвучали колядки і щедрівки на знак прощання з колядою та завершивши різдвяний період.

 Як відомо, отець Іван був 8 років особистим секретарем Патріарха Йосипа Сліпого. За його словами, донедавна Йосифа Сліпого  знали як главу церкви, послідовника патріарха Андрея Шептицького, багаторічного в’язня радянських таборів та богослова. Отець наголосив актуальності книги «Йосиф Сліпий. Спомини»,у якій висвітлено найменш відомі сторінки життя патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого: період його життя між 1945-1963 рр., коли владика був ув’язнений у таборах Сибіру та Мордовії, а також розповіла про історію Української греко-католицької церкви. Приховування і цензура свого часу  також вплинули на думку про те, як патріарх Йосиф Сліпий бачив майбутнє Української Церкви. Чи він лише переймався проблемами і визнанням УГКЦ чи мріяв про єдність християн.

Далі у своєму виступі Дацько зазначає: «То була епоха великих ісповідників віри: в Польщі був Стефан Вишинський, у Чехії — кардинал Йозеф Беран. Видається, що нині немає таких сильних духом, твердих людей. Такі люди не мають дипломатичного типу мислення — говорять про те, що відчувають і у що вірять. Про владику Йосифа Сліпого говорив увесь світ ще до того, як у Радянському Союзі почули термін «горбачовська перебудова», – наголосив отець Іван Дацько.

Далі президент Інституту розповів, що після 18 років ГУЛАГу Йосиф Сліпий ще чверть століття керував Церквою. «Він мав глибоку віру, що настануть кращі часи. Він був свідомим своєї відповідальності перед історією. «Що про вас скаже історія? З яким багажем, добрим чи поганим, ти станеш перед Богом?», – запитував він священиків. «Ось що для нього було важливо - залишити для наступних поколінь добрий спадок. Пророків люблять по смерті, а за життя їх убивають в Україні. Бо пророки говорять правду, а вона особливо болить тим, на кому шапка горить. Нині бракує такої відповідальності й політикам, а то й декотрим церковнослужителям»,– розповідав отець Іван Дацько.

Ще одна важлива теза прозвучала під час виступу: патріарх Йосиф завжди вважав, що українські християни мають мати свою помісну Церкву.
До нього прислухались перші особи світу, з якими він спілкувався і безпосередньо, і через представників.

 На завершення отець Іван наголосив на важливості розвитку екуменізму.  «Екуменізму — це праця для єдності Церков. Навіть більше — це відновлення єдності. Адже конфесії були створені не Христом, а людьми. Христос заснував одну Церкву, а ми поділилися заради власних слабостей, гордості, заздрості та браку терпимості – сказав отець Іван Дацько. – Однак, якщо ми хочемо бути єдиними, то маємо визнавати, де зробили помилку й де треба просити прощення».

Приємно відзначити, що на завершення зустрічі отцю-Івану вручили лист-подяку від представництва університету за вагомий внесок в освітньо-культурний розвиток молоді. 

Наталія Ліхновська

Фото автора