Мови

 

Екуменічний соціальний тиждень у Львові – крок до сталого розвитку суспільства

2021-10-25 12:00

Учасники з різних середовищ – Церков та релігійних інституцій, закладів освіти, бізнесу, журналістики, соціальної роботи, державних структур та громадських організацій – зібралися разом, щоб поділитися досвідом та запропонувати шляхи розв'язання економічно-екологічних проблем. Ініціював та організував Форум Інститут екуменічних студій Українського католицького університету у партнерстві із Фондом Конрада Аденауера в Україні та за сприяння Львівської міської ради. Задля безпеки учасників, заходи відбувалися в онлайн на платформі Zoom, а також транслювалися на Facebook та Youtube. Загалом під час 14-го Екуменічного соціального тижня відбулося 16 заходів, у яких взяли участь понад 70 спікерів.

«Працювати спільно без заздрощів, будувати братерське суспільство», - заклик кардинала Майкла Черні

 Розпочався форум із міжнародної конференції «Плекаючи спільне благо: разом до сталого розвитку суспільства», під час якої виступив основний спікер – кардинал Майкл Черні, один з найближчих співробітників Папи Франциска. «Основний внесок, наданий проводом Понтифіка до нашої сьогоднішньої теми, полягає в тому, щоб навчити нас співпрацювати без ревнощів, без будь-яких розладів чи поділів, щоб побудувати братнє суспільство, де ніхто не виключений. Збагачені різноманітністю дарів кожної людини, ми можемо з’єднати нашу спільноту мостами, а не роз’єднувати мурами, де «ми можемо перетворити кордони на привілейоване місце зустрічі та де широке “ми” стане дійсністю», - йшлося у доповіді кардинала.

Кардинал накреслив основні теми цілісного розвитку людини у навчанні Папи Франциска та запропонував реальні інструменти. «Запрошення Папи Франциска зрозуміти актуальність братерства та його конкретні наслідки для побудови кращого світу – це заклик до кожного відновити сміливість і далекоглядність та активно спричинитись до поширення парадигми братерства, натхненної словами Христа: Не називаю вас рабами, але друзями (пор. Ів 15:15)», - розповів кардинал Майкл Черні, заступник секретаря відділу мігрантів та біженців Дикастерії Святого Престолу для сприяння цілісному розвитку людини, Ватикан.

Дафіна Ґерчева, постійна представниця Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні, ствердила: «Цілі сталого розвитку мають бути досягнуті до 2030 року. Люди, планета, процвітання, мир, партнерство – це 5 напрямків ЦСР. Релігійні актори і учасники відіграють важливу роль в обєднальному процесі, впроваджують зміни на спільне благо і сталий розвиток». Вона також підкреслила важливість соціальної цінності і колективної відповідальності для подолання кризи в Україні, бо «пандемія стала багатовимірною кризою, яка збільшує нерівність».

Йохан де Тавернір, професор богословської етики та декан факультету богослов‘я та релігійних наук (Лювенський католицький університет), розповів про цілі сталого розвитку, планетарні межі та спільне благо: «Екологія є новим пунктом стурбованості в католицькій думці. Та шкода, яку ми завдали Землі, є просто небаченою. Йдеться про зловживання благами, які Земля отримала від Бога. Папа Франциск говорив про те, що нелюдські створіння мають цінність самі в собі в очах Бога. Це ми бачимо в Енцикліці Laudato Si. Ми сприймаємо будь-які створіння як такі, що мають цінність. В цьому сутність поняття інтегральної екології. Папа Франциск хоче показати тісний зв'язок між людьми і природним середовищем».

Сталий розвиток в екуменічній перспективі

На семінарі з такою назвою говорили про те, чому екуменізм не може ігнорувати питання сталого розвитку, а дискусії про зміст сталого розвитку не можуть оминути християнської спадщини в її екуменічному вимірі. Йшлося також про те, як фінансові ринки можуть негативно вплинути на інтегральний людський розвиток, про релігійні підходи до цілей сталого розвитку в епоху культурних воєн, участь релігійних організацій України у реалізації та просуванні цілей сталого розвитку, про екологічну кризу та християнську чесноту надії.

Екуменізм мучеників, спільне свідчення під час радянського переслідування за віру та екуменізм праведності на захист справедливості, прав людини, свободи та довкілля – це теми трьох сесій Українського християнського академічного товариства, що були глибоко розкриті духовенством та богословами різних християнських конфесій. Представники зустрічей з наукового досвіду поділилися історією мучеництва і його впливом на розвиток суспільств, на його єдність через призму розвитку екуменічних стосунків.

Про точки перетину соціального вчення Церкви, міжрелігійного діалогу та цілей сталого розвитку ООН дискутували під час однієї з панельних дискусій ХІV Екуменічного соціального тижня. Тих точок перетину, насправді, є багато, адже Церкви та релігії завжди пропагували людський розвиток і розквіт людини.

Чи відповідає бізнес за сталий розвиток?

Турбота бізнесу про сталий розвиток – це турбота про майбутнє. На такій думці зійшлись представники різних середовищ під час дискусії  «Сталий розвиток: відповідальність бізнесу». «Якщо ми перестанемо рухатись у напрямку сталого розвитку, ми згодом, років через 5-10, можемо втратити все. Бізнес це розуміє, тому сьогодні в принципі не стоїть питання, чи потрібен нам сталий розвиток. Це вже зрозуміло», – вважає Володимир Хіцяк, директор з маркетингу Artelogic.  

Цілі сталого розвитку дають дуже конкретні показники для вимірювання, тож їх впровадження має чітко відслідковуватись. Водночас важливо, аби сталий розвиток став інтересом найрізноманітніших середовищ, між якими існує діалог. 

«Нам потрібно більше людей, які розуміють різні сектори і з‘єднують різні середовища. Часом такими модераторами стають зовнішні платформи, які показують навіть бізнесу, що бути разом і вирішувати проблеми разом значно ефективніше», – зазначила керівниця напрямку фандрейзингу та імпакт-інвестицій «Промприлад. Реновація» Людмила Крижановська.

Глобальні виклики у завершенні ери викопного палива – чи можливо це та як швидко?

«Ми хочемо раз і назавжди завершити цю еру викопного палива, але вона все ніяк не завершується. Тут немає простих і прямих рішень. Що було б найчесніше і найправильніше? Перестати використовувати викопне паливо. Ми не можемо цього зробити, тому що ми залежні від нього тією чи іншою мірою. Ми можемо поступово, але радикально зменшувати його частку, електрифікувати свої авто, створювати інфраструктуру, можливості, розвивати відновлювану енергетику та інвестувати туди гроші», - заявила Світлана Романĸо, менеджерĸа ĸампаній проти виĸопного палива, Laudato Si’ Movement.

Дискутуючи про можливості та виклики European Green Deal для України, Христина Касьянова, очільниця робочої групи з питань енергетики та енергетичного переходу Німецько-української промислово-торговельної палати (AHK Ukraine), Родина Енерджі Груп, прокоментувала: «Для досягнення кліматичної нейтральності до 2050-го року Європейська зелена угода встановлює нам такі орієнтири: подальша декарбонізація енергетичної системи і відновлення джерела енергії».

Інна Мєтєлєва, еĸсзаступниця міністра розвитĸу еĸономіĸи, торгівлі та сільсьĸого господарства, віцепрезидентĸа Уĸраїнсьĸої асоціації фінтех та інноваційних ĸомпаній, ĸерівниця проєĸтного офісу «Агрополітичний діалог «Аграрна рада», пояснила: «Основний план полягає в тому, що потрібно переглянути практично кожний чинний закон, а також прийняти ряд необхідних законів, які в тому числі будуть працювати на економіки країн, які входять не тільки до Європейського Союзу, а і до Європейського континенту, тому що Європейський континент більший, ніж Європейський Союз».

Екологічна політика має торкатись різних сфер життя

Останнім часом спостерігаємо суттєве зникнення біорізноманіття водночас із серйозними кліматичними змінами. Дуже важливо порушувати ці теми, щоб мати можливість вплинути на ситуацію. Тому один з напрямків цьогорічного Екуменічного соціального тижня – відновлення екосистем та біорізноманіття як основний пріоритет десятиліття. «Глобальні зміни відбуваються у всьому світі. Природа взаємопов’язана, і те, що відбувається в одному куточку планети, впливає на те, що станеться в іншому. Треба зрозуміти, що зникнення біорізноманіття – це комплексна проблема. Нам потрібні зміни на різних рівнях. Екологічна політика має бути наскрізною і торкатись різних сфер життя: інституційні зміни, економічні зміни, нормативно-правові зміни та багато інших», – зауважила Катерина Полянська, екологиня організації «Екологія–Право–Людина».

Щодо лісових ресурсів України, то насамперед лісове господарство потребує нормативно-правових змін – на рівні Закону України. У пріоритеті для вирішення проблем галузі є прийняття і впровадження законопроєкту про державний екологічний контроль, на чому наголосив еколог міжнародної благодійної організації «Екологія–Право–Людина» Богдан Кученко. «Лісове господарство України потребує нагальних реформ. Річ у тому, що, станом на сьогодні, в руках Державного лісового агентства сконцентровано занадто багато повноважень, які моментами є суперечливими. Зокрема, Держлісагентство займається лісовою політикою і водночас здійснює функцію контролю і моніторингу діяльності лісгоспів. Наслідком концентрації повноважень є неефективний екологічний контроль за діяльністю держлісгоспів  та масові безкарні порушення лісівничого і природоохоронного законодавства», - пояснив Богдан Кученко.

Як зазначив позаштатний радник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Петро Тестов, державна політика у сфері реформування лісового господарства сьогодні орієнтується на європейські тенденції. «Важливо, що відбувається поступовий перехід від бачення лісу як ресурсу деревини до повноцінної екосистеми з прагненням зберегти її біорізноманіття», – зауважив Петро Тестов. 

Під час форуму зосередили увагу на збереженні біорізноманіття та екосистемних послугах водойм урбанізованих і природних територій. Що виявило управління екології за допомогою моніторингу якості води та гідрогеологічних досліджень – йшлося в доповіді «Блакитний каркас Львова» Олександри Сладкової, начальниці управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради. Вона закцентувала: «За результатами дослідження, більшість потічків дають гірші результати, ніж Полтва після очисних споруд. Унікальність міста в тому, що маємо чотири річки, якщо враховувати територію Львівської ОТГ, то ще р. Млинівка». Тарас Микітчак, канд. біол. наук, заступник директора Інституту екології Карпат Національної академії наук України, запропонував: «Якби була можливість створити дощову каналізацію, яка б текла хоча б по деяких ділянках міста, по зеленій зоні відкритим способом, це було б дуже добре з погляду екосистемних послуг». Його підтримала Олександра Сладкова, яка наголосила, що нам потрібно збирати дощову воду всіма можливими способами, зокрема природними зборами дощової води є ставки.

Під час дискусії «Зміна клімату та сталі міста» експерти обмірковували, яку роль відіграє природа у міському просторі, які є інструменти адаптації міського простору до наслідків кліматичної зміни та як змінюється клімат і погодні умови в місті. «Найкращі можливості для боротьби з повенями мають міста з лісовими масивами, міста з відкритими водоймами, ділянками з різнотрав’ям та лісовими зонами. У Львові вже є певні приклади адаптації простору з таким екосистемним підходом. Хоча перед науковцями та перед громадським сектором є ще багато роботи щодо пояснення основних принципів екосистемних підходів», - розповів кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Анатолій Смалійчук.

Серед ідей, які запропонував еколог, виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика, зелені фасади, створення пергол для природного затінення, різнотрав’я замість викошених газонів, сховища вод, інтегровані у дизайни парків, облаштування водно-болотних об’єктів тощо.

За словами очільниці відділу метеопрогнозів Львівського регіонального центру з гідрометеорології Олени Смалюх, впродовж останніх двох десятиліть на Львівщині спостерігається стійкий ріст температури. За цей час середня температура стала вищою від кліматичної норми на 0,9 градуса Цельсія. «Виховання екологічно свідомої людини має починатись з дитячого садочку. Зміни, які сьогодні відбуваються у кліматі, залежать і від кожного з нас. Говорячи про спільне благо, важливо пам’ятати, що кожен з нас має бути свідомим. Також потрібно нагадувати дітям, що природа – це основа і до неї має бути належна пошана», - резюмувала Олена Смалюх.

«Ми пізнаємо щось тільки тоді, коли це досвідчуємо», - Адам Селігман

У межах 14-го ЕСТу професор релігії, науковий співробітник Інституту культури, релігії та світових справ Бостонського університету Адам Селігман провів у Львові відкриту лекцію щодо миробудування. Адам розповів про глобальну освітню мережу, що дає можливість представникам різноманітних спільнот визначати та приймати свої особливості – Communities Engaging with Difference and Religion (CEDAR). Саме Селігман є її очільником. Про школу, яку проводить організація, професор Бостонського університету розповів у контексті того, що у 2023 році таку планують провести у Львові.

Адам Селігман підкреслював думку: ми пізнаємо щось тільки тоді, коли це досвідчуємо. Інтелектуальне пізнання, звичайно, важливе, але досвід важить більше. Тому більшість навчання спрямована саме на досвід.

«Ви беріть відповідальність, а я вам підказую інструмент, як це зробити», - писав Митрополит Андрей Шептицький. Під час дискусії «Андрей Шептицький – промовтер сталого розвитку» учасники роздумували над питанням освіченості, фокусування на людині і її проблемах, руху в певному напрямку, щоб брати відповідальність за себе і свою країну.

Прийняти інакшість осіб з особливими потребами

А на завершення форуму дискутували про інклюзивність, бо приймати інакшість – це шлях до перетворення суспільства. «Серед Цілей сталого розвитку є така, як не залишити нікого позаду. Ми повинні пам‘ятати, що у нас не буде правдивого розвитку, якщо ми залишимо без уваги наших бідних чи хворих братів»,  – підкреслив у доповіді професор факультету богослов’я і релігійних студій Лювенського католицького університету,  доктор Аксель Льєжуа.

Тож, ми є частиною екосистеми – без нашого розуміння і без правильної взаємодії доброго результату не буде. Щоби досягти сталого розвитку, маємо плекати спільне благо.