Вебінар-дискусія щодо джерел порозуміння і дескралізації насильства відбулася в рамках проєкту «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства». Зустріч була продовженням дискусії щодо питань миротворення в документах різних релігій і зосереджує увагу на явищі насильства та його сакралізованої складової.
Підчас семінару виступили доповідачі:
- священник Богдан Огульчанський, вчений секретар Відкритого православного університету, настоятель Преображенської парафії ПЦУ,
- священник Олег Кіндій, професор кафедри богослов‘я Українського католицького університету.
Дискутант:
- Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій Українського католицького університету.
Модератор:
- Костянтин Сігов, директор видавничого об‘єднання «Дух і Літера» та Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, консультант Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
о. Богдан Огульчанський, священик УПЦ, науковий секретар Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, поділився основними думками і пропозиціями, які пролунали під час доповідей в межах міжнародної богословської конференції «Успенські читання», яка з 2001 року щоосені відбувається в Києві.
о. Олег Кіндій, священик УГКЦ, професор Кафедри богослов’я Українського католицького університету, представив розвиток навчання про мир у східній та західній традиціях. Він наголосив, що спочатку теорію справедливої війни розвинули на заході, а вже набагато пізніше її «запозичили» деякі Православні Церкви. Доповідач зауважив, що Церкви деколи «призабували» про оригінальний поклик Нагірної проповіді, а сьогодні знову відкривають християнський вимір ненасилля.
Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій УКУ, говорив про те, що “віруюча людина, яка потрапляє в ситуацію війни, стоїть перед дилемою: підставити іншу щоку або завдати ворогові удар у відповідь. Перед її очима повстають два образи: одного боку, Христос, який віддав себе на розп’яття без бою і спротиву, з іншого боку—її друзі та ближні, які напевно потребують захисту перед ворогом. Традиція церкви, як правило, не забороняла захищати себе та інших. Скласти руки перед нападом може бути заохоченням для агресора йти все дальше і дальше. Але одночасно, кожен удар у відповідь провокує зворотній удар, сприяє ескалації насильства. Чи впевнені ми, що ця ескалація не приведе до знищення всього людства? На жаль, у світі, де є достатньо ядерної зброї, щоб знищити планету, ми такої впевненості не маємо. Як бути? Думаю, що християни України нагально потребують рефлексії на тему війни і спротиву. Нам необхідний пророчий погляд на війну, який би бачив дальше ніж заяви урядів і воєнних аналітиків. На карту поставлене не тільки наше політичне благополуччя, але й наше християнське буття”.
Довідка:
Проект «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства» реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини через IFA (Інститут зовнішніх відносин) у програмі фінансування ZIVIK. У організації вебінару беруть участь також об‘єднання «Європа без кордонів», Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості, видавництво «Дух і Літера», Національна платформа «Діалог про мир і безпечну реінтеграцію», Нова бібліотека Софії, Інститут екуменічних студій УКУ.