З доповідями виступили представники різних країн, які намагалися у своєму слові знайти відповіді на поставлені на вчорашній сесії запитання та представити власне розуміння присутності богослов’я як в науковому, так і публічному житті.

Так, доповідач з Академії Богословських студій (Волос, Греція), Панделіс Калаідзідіс (Pantelis Kalaitsidis) наголосив на тому, що  Церква має говорити більш зрозумілою для людей мовою. А богослов'я має бути академічним та своєрідною "совістю Церкви".

Доповідач, Павло Смицнюк, акцентував увагу на важливості екуменічної освіти в християнських академічних інституціях. Розглянув те, що вже було зроблено інституціями різних конфесій для впровадження екуменічної освіти. Проаналізував принципи такої освіти зазначені в документах ВРЦ та довіднику застосування принципів та норм екуменізму Папської ради для сприяння християнській єдності. Також доповідач представив візію митрополита Пергамського Йоана (Зізіуласа) про те, як подолати конфесіоналізм в богословських дослідженнях та навчанні.

"Діалог між Західним і Східним богослов'ям може створити систематичне богослов'я і при цьому зберегти вірність Євангелію, застосовувати або обмежувати розум і віру у відповідний момент.. Це може бути одним з проектів для академічного богослов'я у ХХІ  столітті" - запропонував доповідач з Нідерландів Франк Бестебрюрт’є.

Віталій Хромець заступник завідувача кафедри культурології педагогічного університету ім. Драгоманова (Київ) проаналізував сучасну ситуацію богословської освіти в Україні. Він окреслив основні тенденції та перспективи її розвитку у ВНЗ України в контексті останніх змін внесених до державного закону про освіту.

Завершальним етапом конференції «Академічне богослов’я в постсекулярну епоху» був круглий стіл, за яким учасники обговорили ключові питання та проблемні пункти з метою досягнення певного консенсусу і порозуміння. Доповідачі висловили впевненість у тому, що богослов'я повинне бути зрозумілим і відповідати академічним стандартам, які пропонує сучасна наука. Богослов'я не має бути закритим саме у собі, а відкритим до діалогу з іншими науками.