Мови

 

Конференції

Екуменізм, міжрелігійні діалоги та фундаменталізм (19-24 квітня, 2007)

20-23 квітня у Львові відбувся міжнародний колоквіум «Екуменізм, міжрелігійні діалоги та фундаменталізм», організований Інститутом екуменічних студій Українського католицького університету, посольством Франції в Україні та Всесвітньою Радою Церков. За словами директора Інституту екуменічних студій д-ра Антуана Аржаковського, мета колоквіуму - навчитися розрізняти міжрелігійний діалог від «секулярного діалогу медіа». Питання міжрелігійного діалогу особливо актуальним становиться в контексті напрямку євроатлантичної інтеграції України. «Міф про цивілізацію як про воєнний фактор, тобто віра у неминучу війну між ісламською та християнською цивілізаціями, дедалі більше поширюється у свідомості нашого світу», - зазначив д-р Аржаковський.

В роботі форуми взяли участь представники різних українських конфесій та віросповідань, а також гості з закордону. Серед них: Генеральний секретар Всесвітньої Екуменічної Ради Фінляндії священик Хейкі Хутунен, директор асоціації «Діло Сходу» та експерт із «Ліванської проблеми» монсеньйор Філіп Брізар, координатор комісії «Віра і Церковний устрій» Всесвітньої Ради Церков д-р Тамара Ґрдзелідзе, інспектор Міністерства Фінансів Франції, засновник товариства «Демократія і духовність» Жан Батіст де Фуко. Серед українських учасників: ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк, віце-ректор УКУ, громадський діяч Мирослав Маринович, головний редактор Інтернет-порталу «Православіє в Україні» свящ. Андрій Дудченко та народний депутат, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. На колоквіум завітав також архієпископ Львівський і Галицький Августин (Маркевич).

Владика Августин наголосив на практичній стороні екуменізму: «Я думаю, що зараз треба говорити про практичний вимір. Я наполягаю на цьому, маючи досвід спілкування на різних рівнях, не тільки з протестантами і католиками, але також з мусульманами і юдеями. Треба залишити богословську романтику і лірику, і думати над тим, як нам спільно вижити в час страшних катаклізмів».

Робота колоквіуму почалася з обговорення документу «Природа та місія Церкви», виданого в лютому 2006 року комісією «Віра та Церковний устрій» Всесвітньої Ради Церков. Координатор цієї комісії Тамара Ґрдзелідзе представила документ та розповіла про відгуки на нього з боку різних християнських церков. За словами пані Грдзелідзе, екуменічний рух зараз перебуває у кризі: «Треба поставити питання: якої єдності прагнуть церкви? Поки що не знайдено єдиної формули церковної єдності». Останніми роками Всесвітню Раду Церков покинули Грузинська та Болгарська Православні Церкви. Сьогодні у ВРЦ створено комісію з еклезіологічних питань, тридцять відсотків якої складають православні учасники. Потрібно дослідити, наскільки учасники екуменічного руху відкрити іншим церквам, щоби визнати їх як церкву.

Після цього своє бачення обговорюваного документу висловили представники Православної та Греко-Католицької Церков, а також єпископ П'ятдесятницької церкви. Директор Інституту церковного права УКУ протопресвитер Михайло Димид в своєї доповіді обговорив деякі спірні питання документу ВРЦ, такі як значення апостольського наступництва в Церкві, місце Хрещення та Євхаристії та інше.

Свящ. Андрій Дудченко окреслив православний погляд на документ ВРЦ, зокрема більш чітко розповів про «суттєві ознаки» Церкви - її єдність, святість, кафоличність та апостольство. За словами доповідача, Церква сьогодні переживає кризу кафолічності. З одного боку, це виражається в надмірній «етнічності», особливо серед діаспорних парафій, з іншого - в недостатку розмаїття всередині однієї Помісної Церкви. Церква має бути «усім для усіх», але й усі християни, що мешкають на певній території, мають створювати з себе єдину євхаристійну спільноту, а не розрізнятися на паралельні церкви за національною, етнічною, мовною, культурною чи політичною ознакою.

Протестантський погляд на документ ВРЦ представив д-р Василь Боєчко, єпископ християн-п'ятдесятників. «Цей документ має право бути натхненням і поверненням до діалогу», - зазначив він.

Форум продовжився обговоренням питань міжрелігійного діалогу. Директор Інституту екуменічних студій УКУ д-р Антуан Аржаковський у своїй доповіді представив православний погляд на іслам. Посилаючись на таких відомих богословів як Володимир Соловйов, Георгій Флоровський та Олів'є Клеман, він наголосив на необхідності співпраці віруючих обох релігій у боротьбі проти секулярних і релігійних фундаменталізмів. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який запропонував покласти в основу міжрелігійного діалогу, зокрема між християнами та мусульманами, моральні питання: «Діалог людей різних віросповідань та національностей щодо моральних питань - такий, що швидше за все об'єднує суспільство».

Отець Хейкі Хутунен розповів про діалог православних з нехалкидонськими, чи Орієнтальними Церквами. Так називаються Православні Церкви Сходу, що не прийняли Четвертого Вселенського собору, серед них - Вірменська, Коптська, Ефіопська, Ассирійська та інші. Отець Хейкі розповів, що насправді різні термінологічні богословські системи, прийняті в православних та орієнтальних церквах, виражають одну й ту саму віру в Ісуса Христа - справжнього Бога та справжню Людину. В діалозі з Орієнтальними Церквами, додав о.Хейкі, допомагає те, що вчення кожної сторони виражається однією мовою (англійською). Але питання об'єднання ускладнюється історичним та національним факторами: греки й копти пам'ятають розділення «як учора». Поміж тим, в Лівані вже 15 років існує практика євхаристійного єднання на рівні парафіян між православними та нехалкідонітами. Дослідження віри Орієнтальних Церков та їх христології має вести до спільного причастя, якщо відкривається єдність у принципових положеннях. Доповідач нагадав слова грецького митрополита Мелетія, що були сказані в 60-70 роках минулого сторіччя: гріховно бути в спілкуванні з єретиками, але так само гріховно не бути в спілкуванні з православними.

Крім докладів, на конференції було передбачено дискусії з обговорюваних питань, багато вільного часу для знайомства та неформального спілкування учасників, подорожі містом та його околицями.

Інститут екуменічних студій УКУ, організатор заходу, планує проведення наступних конференцій. Цьогорічна є третьою. У 2005 році відбулася конференція, присвячена темі дружби як екуменічної цінності, у 2006 р. - на тему «радикального» Православ'я (radical Orthodoxy).

Свящ. Андрій Дудченко, з використанням матеріалів РІСУ

Православіє в Україні