Мови

 

Як МПЕН відкрила для мене двері у світ

Ще під час навчання в ЛНУ ім. Франка я мріяла про навчання в ІЕС, тож коли побачила оголошення про поїздку на соціальний тиждень в Ліоні для студентів, викладачів і абітурієнтів (!), то відразу ж зголосилася. За кілька днів спільної подорожі я зрозуміла – я нарешті знайшла свою духовну сім'ю! Пари, екзамени, практика – все як на одному подиху – цікаво, захопливо та корисно для душі.

Загалом Інститут екуменічних студій УКУ для мене є найкращим навчальним закладом для розкриття і розвитку талантів. Найбільше мене торкнули заняття в Марії Хоми. Я давно мріяла ґрунтовно прочитати Святе Письмо і поділитись в приємному колі. Пари з "Біблійних Наук" повністю задовольнили мої бажання.

Надзвичайно цінними були для мене пари в Олега Кіндія "Патристика" про життя святих отців – чудовий приклад для наслідування у буденному житті. Також не можу не згадати містичну "Трінітологію" Віктора Жуковського – на кожне заняття я йшла як на свято адже було відчуття, що кожного разу ми відкриваємо нову сторінку Божого одкровення. Саме ці пари спонукали заглибитись в основи віри, наблизитись до Бога і зрости в довірі до Нього.

Мені також поталанило волонтерити у Ля Салєт в Альпах. Це була чудова нагода разом з одногрупниками розділити побут і пережити неймовірні пригоди в горах і на морі. А ще особливим привілеєм для мене було дослідження про Протестантську Церкву в Амстердамі із пані Гелен. Саме у контексті економічного процвітання, але духовної спраги я зрозуміла потребу в екуменічних візитах, спільних молитов і міжконфесійного порозуміння для підтримки одні одних.

Дякую Антуану Аржаковському та пані Лаурі за натхнення і мотивацію – вони належать до ключових осіб в моєму саморозвитку. Надіюсь ті зерна, які вони посіяли, проросли та дадуть хороші плоди.