-
Не викликає жодного сумніву, що надзвичайно цінну підтримку в екуменічній праці може надати Україн¬ський католицький університет. Не треба втрачати надію перед труднощами, але продовжувати розпочате із молитвою і тривалим милосердям. Діалог милосердя із своєї природи підтримує і висвітлює діалог правди.
-
Екуменізм звершується, спільно прямуючи вперед. Щодо речей, які нас розділяють і які єднають, скажу так: не берімося говорити про доктринальні речі, залишмо це богословам, вони це вміють робити краще від нас. …Єдино можливим шляхом є діалог, «щирий, нічого не ховаючи під полою, віч-на-віч.
-
Відносини між Католицькою та Православною Церквами досягли такого рівня зрілості, котрий дозволяє їм зустрічатися, спілкуватися і конкретно передбачати відновлення їх єдності. Впродовж п'ятдесяти років, завдяки відкритості, яку уможливив Другий Ватиканський Собор, ми разом пройшли довгий шлях. Процес триває. Нас покликано знайти ті ж самі слова, що описують одну і ту ж історію Церкви, одну й ту саму еклезіальну реальність, множинність у своїх формах і прагнення бути об'єднаними у своїй вірі, яка одного дня проявиться у відправі спільної Євхаристії.
-
Мрією Митрополита було збудувати свій— тобто вільний, незалежний університет, університет український, з виразним патріотичним вихованням і найважливіше — католицький, де і в навчанні, і в науці, і у вихованні фундаментом мають стояти християнські цінності. Саме наш університет збудований на тих важливих для Митрополита принципах: жертві мучеників, свідченні ісповідників, відкритості й любові до іншої людини. Ми стараємося втілювати ці принципи та підкреслювати їх через різні зовнішні акценти.
-
Ми виходимо з переконання, що дальший розвиток України як сучасної європейської держави може тільки виграти від того, що багата спадщина і духовний досвід київського християнства будуть осмислені, досліджені, вивчені на належному науковому рівні. Пізнаючи, помножуючи та розкриваючи перед цілим світом безцінні скарби східного християнства, УКУ також прагне зробити свій внесок до світового екуменічного та культурного діялогу між християнським Сходом та Заходом.
-
Наша держава сьогодні потребує високодуховних особистостей, які спроможні жити в релігійно плюралістичному суспільстві. Виховання поваги до іншого, його релігійних цінностей є необхідно важливою запорукою громадянського суспільства, яке ми всі сьогодні намагаємося спільно збудувати. Діяльність, якою замається Інститут Екуменічних Студій, спрямована саме на це. Це непростий процес, вимагає багато зусиль, багато терпіння, наполегливості. Система сучасної освіти збагачується саме такими навчальними програмами, як МПЕН. Спеціалізація «християнська етика та релігійна журналістика» сьогодні є надзвичайно актуальними та популярними. Ще хочу зазначити, що студенти, які навчаються на МПЕН, є кращими студентами філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка. І це факт доконаний.
-
Релігійна ситуація в Україні, з її історичною пам’яттю про трагічний спільнотний конфлікт, могла б бути придатною для дослідження у перспективі побудови довіри. Оскільки без встановлення бодай мінімуму основної довіри і впевненості між різними спільнотами малоймовірно, що вдасться створити щирі екуменічні стосунки.
-
Ми насправді можемо пережити не просто “екуменізм Життя”, але християнськість примирення і вибачення один перед одним. Можемо вказати на віруючих осіб (…), чиї дії, часто шокуючі, дивовижні, якщо незначні, повертали життя, повертали весну туди, де панував холод і безплідність. З них вийшли такі заклади, як Свято-Сергіївський Інститут, Шевтонський монастир та багато інших парохій, будинків гостинності, шкіл та братств. УКУ у своєму відродженні є саме таким знаком приходу весни, ІЕС в Україні також є найзначнішим знаком весни та надії. Якби в майбутньому не було створено, як припустив Антуан Аржаковський, моделі церковного собору, не офіційного, а в якості експерименту, його можна було б скликати в любові, просто щоб побачити, якою є єдність у вірі і що ми могли б молитовно обговорити.
-
Я вважаю, що в наступні роки ми все більше зрозуміємо, що екуменічна наука є головною парадигмою, яка дозволяє втілювати у життя новий університет, новий синтез знань – не тільки між різними релігіями, різними християнськими Церквами, але й такий, що готовий відповісти на сучасні питання проблеми, наприклад фундаменталізм. …Я вважаю, що є одна наука, яка є вищою, яка може відповісти на всі ці питання, – це насамперед, екуменічна наука
-
Рани минулого все ще досить глибокі, але є щире бажання повернутися до християнства часів св. Володимира, коли Церква була ще єдиною і не розділеною. Нам ідеться про одночасну спільність із усіма Церквами свого права в рамках єдиної Вселенської Церквию Це непросте завдання, але з Божою поміччю його, безперечно, можна і треба виконати.
