В роботі круглого столу взяли участь глави та представники християнських Церков, науковий консультант Президента України, народні депутати України, представники Міністерства освіти і науки і Державного департаменту у справах релігій, численні експерти, – повідомила Тамара Решетнікова.

Людмила Шангіна, дослідник Центру ім. О.Разумкова, представила результати статистичних досліджень стосовно ставлення населення України до релігійної освіти і виховання дітей. За результатами досліджень, на загал суспільство схильне до впровадження християнської етики або інших подібних дисциплін, залишаючи за батьками право вибору конкретних навчальних курсів.

Представники Церков – учасники круглого столу відзначили велику потребу суспільства у духовному вихованні дітей і молоді. Було підкреслено, що Церкви проводять навчання дітей в своїх недільних і суботніх школах і не потребують втручання держави в цей процес, але є величезна потреба в підтримці впровадження курсу з християнської етики в загальноосвітніх школах, наданні релігійним організаціям права засновувати загальноосвітні навчальні заклади, можливому державному фінансуванні державного компоненту в таких закладах, а також державного визнання богословської освіти не тільки як спеціальності, але як напряму.

Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Любомир (Гузар) звернув увагу на те, що важливою метою впровадження курсу „Християнська етика в українській культурі” є об`єднання українців зі сходу та заходу на підставі спільних моральних якостей, щоб українці були один одному братами і сестрами.

Президент Української уніонної конференції Церкви адвентистів сьомого дня Володимир Крупський підкреслив, що говорити треба не про релігійність в школі, а про духовність. Саме духовні цінності об`єднають християн різних конфесій. В шкільній програмі відсутнє розуміння самого Бога, Який є витоком духовності. Він також зазначив, що неможливо викладати християнську етику без Бога, а також, що християнським конфесіям треба чимось поступатись заради досягнення єдності.

Представниками Церков було піднято й низку існуючих проблем у контексті запропонованої тематики. Так, одна з учасниць, яка працює вчителем в школі, зазначила, що реально години по викладанню етики дають не фахівцям з цього предмету, які пройшли відповідне навчання, а викладачам-предметникам, яким не вистачає годин. Це є реальною проблемою, адже в ефекті, який досягається тим чи іншим предметом, найважливіший вплив має саме вчитель, його любов до предмета та до учнів. Учасники також відзначали незацікавленість та пересторогу чиновників перед курсом християнської етики.

У коментарі для РІСУ, учасник круглого столу, кандидат філософських наук Юрій Решетніков наголосив, що новацією було те, що представники усіх Церков були спільними в тому, що викладання курсу з християнської етики є дійсно необхідним (за наявності варіацій щодо змісту і форми викладання) а також те, що цього року круглий стіл відбувався паралельно з розпочатою роботою спеціальної комісії з опрацювання змісту „Етики віри” чи аналогічних курсів морально-етичного спрямування, створеної наказом Міністерства освіти і науки України на виконання Доручення Президента України. За словами Ю. Решетнікова, сьогодні ми набагато ближче до реалізації ідеї викладання такого курсу в загальноосвітніх навчальних закладах, ніж рік чи п'ять тому. Разом з тим він зауважив, що незважаючи на оприлюднення 29 червня спільної заяви чотирьох „традиційних” Церков про створення комісії для розробки спільної концепції і програми з „Християнської етики в українській культурі”, самої програми ще не розроблено, отож існує небезпека, що на цей раз процес запровадження „Християнської етики” може загальмуватися вже не з вини держави, а самих Церков.

http://www.risu.org.ua - Релігійно Інформаційна Сліжба України