Модерував семінар д-р Павло Смицнюк, директор Інституту Екуменічних Студій Українського Католицького Університету.
Під час семінару «На сторожі Божого скарбу: сталий розвиток та збереження творіння» спікери розмовляли про екологічну культуру в церкві і релігійні основи екологічного мислення, обговорили інтегральну екологію, зокрема спільне послання Вселенського Патріарха Варфоломія та Папи Франциска. Також представили засади Cоціального вчення Католицької Церкви в контексті екологічної кризи і глобалізації, висловили думки стосовно Євангелії Сотворіння.
Захід розпочався з привітань президента УКУ Митрополита Бориса (Гудзяка) і єпископа Львівського і Галицького УПЦ Філарета (Кучерова).
«Дякую за духовне зусилля, яке ви зробили в часи соціальних розламів. Дякую за всі зусилля, які ви робите, щоб зводити людей разом. Який гарний букет, який гарний фестиваль людей, які натхненні Євангелієм люди. «Ми усі браття» - нова енцикліка папи. Ми повинні турбуватися про природу. Нехай цей ЕСТ змушує нас посвячуватися, нехай він дасть нам ентузіазму, щоб ми були носіями Доброї Новини для світу, для людей. Для мене Екуменічний соціальний тиждень завжди був уприсутненням Царства Божого», - привітав учасників Митрополит УГКЦ, президент УКУ владика Борис . Відеопривітання тут
«Гріхопадіння не позбавило Адама і його нащадків обов’язку доглядати за землею. Саме християнські Церкви були біля витоків екологічного руху. Незадовільний стан екології є нерозлучним з моральним і духовним розвитком людства. Важливий принцип єдності і спорідненості створеного світу. В основі розуміння природи є ідея теоцентризму. Саме життя в різноманітних його проявах має священний характер. Відповіді на численні кризи людського середовища містяться в душі людини. Взаємозв’язок антропології та екології видно тепер, коли світ переживає 2 кризи – духовну і екологічну. Все починається всередині нас. Наше прагнення перетворити світ – це прагнення духа й душі», - зазначив єпископ Львівський і Галицький УПЦ Філарет.
Учасник семінару, о. Георгій Коваленко, ректор Відкритого Православного Університету Св. Софії-Премудрості, глибоко розкрив тему екологічної культури в Церкві і релігійні основи екологічного мислення. «Релігійне життя і релігійна діяльність – це боголюдський процес. Чи є Церква носієм певного типу екологічної культури? Звичайно, так. Наприклад, коли ми освячуємо воду – це можливість говорити про екологію. Можливо, людям на Зелені свята варто садити дерева, і це питання культури проведення релігійного дня. Святкування Дня Хрещення України-Руси – привід турбуватися про воду, про річки. Щодо будівництва храмів, то апостол Павло казав, що Бог живе в нерукотворних храмах. Можливо, колись будемо будувати храми з вторинних матеріалів, і це не буде нечистим. Можливо, нам потрібна ця «священна переробка», - висловив сподівання о. Георгій Коваленко.
Отець Георгій також продемонстрував, що екологія є стимулом для розвитку богословської думки, можливістю переосмислити, для чого є Церква, який смисл аскези. «Нещодавні події у світі демонструють бездумне людське ставлення до природи. Спільна згода у питаннях екології, якої досягли Вселенський Патріарх Варфоломій і Папа Франциск, справді заслуговують на увагу. Сьогодні вперше в історії є світовий консенсус щодо того, що соціальні кризи є пов’язані з екологічними, є певне пробудження нашої відповідальності.
Папа Франциск і Патріарх Варфоломій поширюють надію на можливу еклезіальну єдність у цій думці. Через спільне послання вони відновлюють християнське вчення про питання охорони довкілля», -зазначила Марія Сереті, докторантка Університету Арістотеля в Салоніках, Греція. Марія також нагадала, що екологія має бути інтегральною.
Про «Intermaximumetminimum: принципи Соціального вчення Католицької Церкви в контексті екологічної кризи і глобалізації» говорив директор ГО «Центр екобогослов’я та сталого розвитку» о. д-р Олег Кіндій.
«Мaximum et minimum – як крайні точки буття. Якщо щось відбувається на макрокосмосі, то воно неодмінно впливає на мікрокосмос. Тепер людина, мікрокосмос, з її апетитами життя, впливає на макрокосмос. Духовна перспектива є невід’ємною складовою дискусії про навколишнє середовище. Найбідніші є найбільше непропорційно заторкані змінами клімату. Церква ставить питання збереження природи в центр своєї турботи, не маргіналізує екологічну тематику. Папа Франциск закликає до навернення серця, до зміни серця. Якщо ми не визнаємо, що чинимо екологічний гріх, то наші зовнішні косметичні зміни не матимуть великих наслідків. Ми не просто господарі на цій землі, ми є частинкою землі», -наголосив богослов.
Крім того, о. д-р Олег Кіндій виокремив 4 принципи Соціальної доктрини Католицької Церкви: спільне благо (спільний дім, де всім комфортно), субсидіарність (надає уваги місцевим громадам), солідарність (ми не просто маємо сидіти в локальних мережах, а простягати руку одні одним), принцип уваги до найнезахищенішого.
«Тема крику Землі цікава з теологічної точки зору. Увага приділяється творінню як певному суб’єкту буття. Екологічна криза стосується небезпеки буття всього людства. Ставлення до природи без поваги означає неповагу до Творця. Все створіння стогне, як у болях дітонародження. Проблема в тому, що саме людська дія спричиняє ці страждання. Земля, на яку накладені тягарі, є найбільш покаліченою, нужденною. Планета змушує нас почути і змінитися. Крик Землі і крик бідних людей – це один і той самий крик. Крик Землі є ще одним нагадуванням нам, до чого покликана людина. Чи можемо ми прийти до усвідомлення цього? Страждання і крик повинні бути перекладені на слова і дискурс. Голос волання людей тісно пов'язаний з голосом волання Землі», - закцентував д-р Фабіен Револ, директор Міждисциплінарного центру етики та співдиректор дослідницької лабораторії з інтегрального розвитку, екології та етики Католицького університету Ліона.
«Ми повинні плекати дружбу. Ми мусимо творити послідовність у праці Екуменічних соціальних тижнів і УХАТу. Люди мають бачити, що ми можемо богослужити разом. Не біймося обмінюватися професорами і студентами», - запропонував президент Інституту екуменічних студій о. Іван Дацько.
Додамо, що Форум «13-й Екуменічний соціальний тиждень» організовано у партнерстві із Фондом Конрада Аденауера в Україні та за сприяння Львівської міської ради.
Марта Більська
Фото Олександ Урбан
Пресцентр 13-го Екуменічного соціального тижня