Мови

 

Спогади про реколекції у Брюховичах 4-6 квітня 2014 року

Fri, 2014-04-11 16:00

Отак біжиш, біжиш, як той невгамовний заєць з мультфільму. А чого біжиш, куди поспішаєш? Ну чекай, чекай, зупинись, переведи подих. О! Переведи подих – саме це потрібно тому, хто вже довго йде, хто ще довго збирається в дорогу. Зібратися з думками, зробити зупинку і кинути оком довкола, і побачити, як же ж усе насправді просто і прекрасно разом із тим. Слово «реколекції» означає «зібрати у ціле, єдине», «зцілитися» (від слова «цілий»). Минулих вихідних пощастило бути на реколекціях від Інституту екуменічних cтудій. Отець Роман Фігас говорив про важливість і значення Літургії.

А ви впевнені, що знаєте, що саме відбувається під час богослужінь? Я не знала. З грецької «літургія» перекладається як «спільна справа» - перша істина, яку для себе відкрила. Завжди була прихильницею індивідуальної молитви, про яку писав Апостол Матвей, проте о. Роман пояснив, що дуже важливо відчувати себе частиною спільноти, відчувати, що разом ми можемо багато: бути сильними, стійкими, бути не самотніми. Важливо усвідомлювати, що ми живемо не в хроносі (часі, що повторюється), а в кайросі (часі, що триває тільки тут і зараз), тому повинні намагатися осягнути усю суть справи, яку робимо (у цьому випадку - літургію), а не ставитися до цього, як до такого, що обов’язково повториться. Важливо не звикати, а вірити, що ми можемо справді діяти разом.

Важко буває сконцентруватися, відкинути зайве, а під час молитви, тиші, це особливо важко. І що робити? Один монах-пустельник казав: «Думки – це птахи, що літають. Ми не можемо заборонити їм літати, проте ми можемо не дозволити їм звити у себе на голові гніздо». Досі намагаюся це осягнути… За це і люблю реколекції – безліч непройдених шляхів, є сенс йти далі.

«Мир вам!» - чуємо під час богослужіння. А виявляється, це не просто побажання, а у першу чергу заклик, нагадування, що до молитви добре приступати із мирним серцем, із спокоєм. Гарна звичка – якщо вже присвячуєш себе якійсь справі, то віддайся їй у цей час сповна, не відволікаючись на другорядне. Пройти «іспит сумління», прийти до молитви не з гордим серцем, але з покаянням.

Євхаристія походить від слова «подякувати». Стан першої людини в Раю – стан вдячності. Адже щастя – відчувати щиру вдячність, вміти дякувати, віддавати, чи не так? «Ми не повторюємо тої Євхаристії, яку робив Христос, - пояснює о. Роман. – Ми беремо участь у тій самій Євхаристії, яку здійснив Христос. Та перша Євхаристія єдина! Інші вже були б театром». Дехто не розуміє, чому одні й ті ж молитви інколи повторюють по декілька разів. Реколектор і це пояснив властивістю «подвійної дії» молитви: слова спрямовані до Бога і до того, хто молиться, для кращого розуміння, проникнення в суть і значення слів. Адже у молитвах закладені не тільки орієнтири, поради на сьогоднішній день, але й моделі мирних суспільних взаємовідносин, дороговкази до самопізнання. Звичайно, складно переказати усі триденні реколекції, не загубивши чогось важливого, складно пояснити ті речі, що були почуті, проте досі знаходяться у процесі розуміння. Як на мене, то реколекції – це той випадок, коли краще один раз побачити ніж сто разів почути. Адже для того, щоб склеїти цінну високохудожню вазу під назвою Душа, потрібні професійні майстри і мистецтвознавці.

Спогади студентки МПЕН Ніни Поліщук

Фотогалерея