Мови

 

Європа не повинна забувати про ідентичність її людей

2007-03-24 14:00

Папа пригадав як впродовж цих п’ятидесяти років континент здійснив довгу подорож на шляху до "примирення двох ’легень’, Сходу і Заходу, об’єднаних спільною історією і деспотично розділених завісою несправедливості." Згадав також про "болючий пошук, що все ще продовжується, адекватної інституціональної структури для Європейського Союзу, котрий... намагається бути глобальним гравцем."

Бенедикт XVI відмітив те, як Європа намагалася примирити "економічні та соціальні виміри через заходи, спрямовані на продукування добробуту,... не ігноруючи однак законних очікувань бідних та маргіналізованих. Однак у демографічному вимірі ми нажаль повинні зазначити, що Європа стала на шлях, який може привести до її виходу з історії."

Можна собі майже уявити, що Європейський континент фактично втрачає віру у своє власне майбутнє," сказав Святіший Отець, і він пригадав як у деяких аспектах, таких як "повага до навколишнього середовища" чи "доступі до енергетичних ресурсів та інвестицій, солідарність знаходить обмежену підтримку, як на міжнародному так і на місцевому рівнях." Більше того, "очевидно, що процес Європейської уніфікації поділяється не усіма", тому що "різні ’частини’ Європейського проекту були ’написані’ без адекватного врахування бажання громадян."

"І що з цього всього випливає", додав він, "те, що неможливо створити автентичний ’спільний Європейський дім’ ігноруючи ідентичність населення нашого континенту. ... Ідентичність, котра є історичною, культурною та моральною, навіть більше ніж географічною, економічною чи політичною; ідентичність, яка складається з набору універсальних цінностей, котрі Християнство привнесло у створення, а отже і у набуття ролі, яка є не тільки історичною але фундаментальною для Європейського континенту".

Якщо, з нагоди 50-ї річниці Римського Договору, уряд Євросоюзу бажає ’стати ближчим’ до його громадян, як можуть вони виключити такий суттєвий елемент Європейської ідентичності як Християнство, з яким більшість населення продовжує себе ідентифікувати? Чи не дивно, що модерна Європа, намагаючись презентувати себе як спільноту вартостей, щоразу частіше ставить під сумнів саме існування універсальних та абсолютних вартостей? В такий спосіб", додав він, "ми приходимо до поширення переконання в тому, що ’баланс інтересів’ є єдиним шляхом до морального розрізнення, і що спільне благо є синонімом компромісу. В дійсності, хоч компроміс і може бути законним балансом між різними приватними інтересами," однак погано, "коли він приводить до угод, що приносять шкоду людській природі. Тому для Європи стає все більш необхідним уникати прагматичного підходу, широко розповсюдженого зараз, який систематично оправдовує компроміс щодо фундаментальних людських вартостей, так наче неможливо уникнути прийняття можливого меншого зла . ... Коли такий прагматизм включає в себе світські та релятивістські напрямки та тенденції, Християни закінчують тим, що їм заперечують у праві брати участь як Християнам у публічних дебатах, чи, принаймні, дискваліфікується їхній внесок разом з обвинуваченнями у намаганні захищати неоправдані привілеї." Бенедикт XVI продовжив твердженням, що у цей момент історії Європейський Союз, "для того, щоб бути дійсним гарантом правової Держави та ефективним промоутером універсальних вартостей, повинен чітко визнати незаперечне існування стійкої та незмінної людської природи." Ця природа є "джерелом прав, які поділяють усі індивідууми, включно з тими, корі намагаються ці права заперечувати. В такому контексті захист повинен полягати у свідомому протесті" у тих випадках, "де попираються фундаментальні людські права.

Я знаю як важко для Християн захищати цю правду. ... Але не змучуймося це робити і не впадаймо у зневіру! Ви знаєте, що ваше завдання зробити внесок, з Божою допомогою, у будівництво нової Європи, реалістичної та не цинічної, багатою на ідеали та вільної від наївних ілюзій, натхненної вічною та життєдайною правдою Євангелії."

AC/EUROPE/COMECE VIS 070326 (740)