День молитви та турботи за творіння був встановлений Православною Церквою у 1989 році Вселенським Патріархом Димитрієм, а згодом прийнятий іншими Православними Церквами. Відзначається першого вересня, на початок візантійського літургійного року. Вагомим екуменічним жестом Папа Франциск у 2015 році оголосив, що Католицька Церква також буде відзначати день 1 вересня. Кожного року глави Церков видають свої послання з нагоди Всесвітнього дня молитви та турботи за творіння

Своє послання Папа Франциск побудував на основі біблійної старо-завітньої традиції щодо відзначання ювілеїв кожних п’ятдесят років, які ставали нагодами, щоб «пригадати, повернутися, відпочити, відновити та радіти», пише VaticanNews.

Ювілей, за словами Наступника Святого Петра, – це час пригадати «про первинне покликання створіння бути й процвітати як спільнота любові». «Ми існуємо лише через стосунки: з Богом-Творцем, з братами та сестрами як члени однієї сім’ї, та з усіма істотами, що населяють наш спільний дім», – наголошує він, цитуючи енцикліку «Laudato Si’», в якій наголошується, що все взаємопов’язане між собою «любов’ю, яку Бог виявляє до кожного зі Своїх створінь» (LS, 92).

Римський Архиєрей підкреслює, що «стривожений голос творіння закликає нас повернутися на належне місце в природному порядку, пам’ятаючи, що ми є частиною, а не господарями взаємопов’язаної мережі життя». «Знищення біорізноманіття, запаморочливе збільшення кліматичних катастроф, нерівномірний вплив пандемії на найбідніших і найуразливіших – це сигнали тривоги перед обличчям нестримної жадібності споживання», – додає він.

Торкаючись теми пандемії, Наступник святого Петра зауважує, що вона, в певному сенсі, дала нам можливість відкрити для себе нові способи життя. Ми побачити, як Земля може відновитись, якщо ми дозволимо їй відпочити. «Пандемія вивела нас на роздоріжжя», – підкреслює він, закликаючи скористатися цим вирішальним моментом, аби покласти край руйнівній діяльності та плекати життєдайні цінності, зв'язки та проекти.

Ювілей, за словами Папи, – це час відновити первісну гармонію створіння та оздоровити зіпсовані людські стосунки. Приводом радості є те, що «Пора створіння» стає справді екуменічною ініціативою та що спільноти вірних об’єднуються для того, аби створити справедливіший, мирніший та стійкіший світ. “Радіймо, – закликає на завершення Папа Франциск, – бо у своїй любові Творець підтримує наші покірні зусилля задля Землі. Вона також є Божим домом, де Його Слово «стало тілом й оселилось серед нас» (Ів. 1,14), місце, яке постійно оновлюється зісланням Святого Духа. “Пошли Свого Духа, Господи, і онови обличчя землі” (пор. Пс 104, 30).”

Вселенський Патріарх Варфоломій у своєму посланні наголосив над масштабністю загрози над природнім середовищем, яка як ніколи в історії людства нависла над нашою планетою. Вперше в історії людина здатна зруйнувати умови життя на землі.

Глава Православної Церкви Константинополя вважає, що захист загального блага, цілісності природного середовища – це спільна відповідальність усіх жителів землі. Сучасним категоричним імперативом людства є те, що ми повинні жити, не руйнуючи довкілля. Однак, хоча на особистому рівні та на рівні багатьох громад, груп, рухів та організацій спостерігається велика чутливість та екологічна відповідальність, нації та економічні агенти не в змозі, – в ім’я геополітичних амбіцій та «автономії економіки», – приймати правильні рішення щодо захисту творіння і замість цього створюють ілюзію, що так звана «глобальна екологічна деструкція» є ідеологічною вигадкою екологічних рухів і що природне середовище має силу відновити себе. І все ж вирішальним питанням залишається: як довго буде терпіти природа безрезультатні дискусії та консультації, а також будь-яку подальшу затримку в прийнятті рішучих дій щодо її захисту?

На завершення Патріарх наголосив, що екологічні цінності православного передання, дорогоцінна спадщина Отців, виступають проти культури, аксіологічною основою якої є панування людини над природою. Віра в Христа надихає і зміцнює людські зусилля ще до величезних викликів. З точки зору віри, ми здатні виявити та оцінити не лише проблемні виміри, але й позитивні можливості та перспективи сучасної цивілізації. Ми закликаємо православних юнаків та жінок усвідомити значення одночасно жити як вірні християни та сучасні люди. Віра у вічну долю людини зміцнює наше свідчення у світі.

За матеріалами:

Світлана Духович VaticanNews

Переклад: doxologiainfonews.com