Мови

 

Побачила світ книга про міжрелігійний діалог у навчанні Католицької Церкви

2013-11-14 13:15

Її упорядником є архиєпископ Франческо Джоя, вислужений секретар Папської Ради в справах душпастирства мігрантів і подорожуючих. Завданням книги, яка включає вчення Римських Архиєреїв від Другого Ватиканського Собору до понтифікату Бенедикта XVI, є представити для католиків та для прихильників інших релігій офіційну думку Церкви, згідну з духом декларації Собору «Nostra aetate», яка закликає «через діалог та співпрацю з визнавцями інших релігій, давати свідчення християнських віри та життя, а також зберігати та сприяти розвиткові духовних і моральних благ та суспільно-культурних цінностей, які знаходяться у них».

Праця складається зі збірки уривків документів Другого Ватиканського Собору, енциклік, Апостольських напоумлень, Папських промов від Івана ХХІІІ до Венедикта XVI, а також з деяких документів дикастерій Римської Курії, що стосуються міжрелігійного діалогу. Загалом, це 909 документів, між якими 7 соборових текстів, 2 – блаженного Івана ХХІІІ, 97 – Павла VI, 2 – Івана Павла І, 591 – блаженного Івана Павла ІІ, 188 - Венедикта XVI, 15 – Римської Курії, 3 законодавчі тексти та 4 документі авторства Міжнародної Богословської Комісії.

Цінність публікації у формі книжки, хоч і великої за обсягом, адже вона нараховує 2100 сторінок, полягає у тому, що вона надає зручний доступ до методу й богословських основ міжрелігійного діалогу, який практикує та навчає Католицька Церква. Аналітичний, географічний та загальний покажчики дозволяють швидко знайти теми, що цікавлять.

«Справжня новизна книги, – пояснив Президент Папської Ради в справах міжрелігійного діалогу кардинал Жан-Луї Торан, який презентував працю, – полягає саме в осмисленому зібранні текстів Венедикта XVI», вклад якого є вирішальним, адже «протягом семи років понтифікату нарахувується 188 виступів Венедикта XVI на тему міжрелігійного діалогу, порівнюючи з 591 Івана Павла ІІ за понад чверть століття».

За словами Президента Папської Ради з питань міжрелігійного діалогу, увага до цієї теми особливо зросла під час понтифікату Венедикта XVI, який запропонував «діалог любові в істині». У цьому контексті кардинал пригадав про те, як через рік після виступу Папи Ратцінгера у Реґензбурґському університеті, 38 мусульманських мислителів, кількість яких згодом зросла до 138, написали до Святішого Отця листа, в якому виклали основні принципи ісламу, висловлюючи побажання кращого взаєморозуміння та будування стосунків з християнством на основі любові до Бога і до ближнього. Папа Венедикт XVI, як і його попередники, стверджував, що релігійна свобода є священним та невід’ємним правом, та не втрачав нагоди виступати на її захист.

РІСУ