Львів'янка, закінчила філологічний факультет Львівіського університету у 1983 році.

Вчителювала,нагороджена медаллю «Відмінник народної освіти».

З 1996 року працювала науковим працівником Інституту богословської термінології та перекладів, що діяв при Львівській Богословській Академії.

Цікавлюся проблемами української богословської термінології, її відродженняям, розвитком, функціонуванням у сучасному мовному просторі, особливо цікавить мистецтво богослужбового перекладу.

Переклала з церковнословянської «Мистецтво молитви» і «Покаянний канон Андрея Критського».

Цікавить також історія українського біблійного перекладу, особливості конфесійних відмінностей у перекладах.

Із задоволенням спілкуюся зі студентами Українського Католицького Університету, викладаючи їм ділову українську мову й методологію.Спонукаю їх вчитися богословити рідною мовою.

Кардинал Джон Генрі Ньюмен

СОН ҐЕРОНТІЯ

Колись – як наворожить тобі доля – побачиш ти свого Суддю

Сам лик Його зворушить в твоїм серці

Таку ласкавість, ніжність і благоговійність,

Що ти аж занеможеш від любові й туги за Ним.

І відчуватимеш до Нього мовби жалість,

Що цей, о Найсолодший, сам себе поставив

В таку зневагу –бути для послуги

Істот низьких, таких низьких, як ти.

Благання тихість цих очей глибинних

Вразить,мов ніж, твоє нутро і мукою сповиє,

І ти зненавидиш себе, свою огидність,

Бо й хоч безгрішний вже, відчуєш, що це гріх --

Так сильно, так пекуче, як ніколи – й захочеш

Геть змаліти і сховатись від цих благаючих очей!..

Та як дитя - усім єством - жадатимеш спочити

В колисці незглибимої краси Його Лиця…

І ці два болі, що так гостро розпинають:

туга за Ним, коли не можеш Його бачить,

І встид за себе, коли мрієш стрічі з Ним –

Оце твоє правдиве нестерпиме чистилище.

Переклала з англійської Лілія Петрович